Театральна вистава “ТУМАН” Голос, що прорізає темряву. Світло, що пробивається крізь біль.
Проект «Туман» народився з реальних історій — листів, монологів, інтерв’ю. Це голос України, що говорить із самого серця війни. Але водночас — це голос незламності, внутрішньої сили та світла, яке не згасає навіть у найгустішому мороці.
Після гучної премʼєри в Берліні, де вистава зібрала сльози, овації й солідарність, «Туман» повертається в Україну, щоб прозвучати для тих, хто відчуває й пам’ятає.
Київ. Одеса. Херсон. Харків. Бахчисарай. Оленівка. Донецьк. Коломия. Нова Каховка… Кожна історія — як рана. Але й як доказ життя. Як ліхтар у тумані, що веде вперед.
Це театр, де майбутнє вже дихає поруч. Це зустріч із собою — сильним. Із тими, хто пішов, і з тими, хто чекає. Це хроніка країни, яка не здалася. І не здасться.
Прийдіть. Вийдімо з туману разом.
«Туман» — це більше, ніж вистава. Це — крок назустріч світлу. Це голос країни, яка проростає крізь морок і творить нову історію.
Режисер – В. Демченко Продюсер – О. Собко Тексти – Н. Сухорукова, Х. Васілян, Т. Федоренко, В. Демченко, О. Собко Хореограф – К. Павлова В ролях – Л. Сомов, Р. Мірошниченко, О. Собко, Д. Коростильов, М. Марченко, Ю. Оноприйко, А. Тарканій, Л. Каціон, А. Бінєєва
17 травня у Довженко-Центрі відбувся особливий показ вистави «Азовсталь. Голоси», приурочений до третьої річниці полону захисників Маріуполя. Цей проєкт народився влітку 2022 року — як відповідь митців на трагедію «Азовсталі». За три роки він об’єднав десятки міст, тисячі глядачів і сотні історій — не вигаданих, а прожитих.
Організатор заходу: Міжнародний благодійний фонд SVITLA.UA
Це вже не просто мистецька ініціатива — це платформа, що не дозволяє світові мовчати про тих, хто досі у полоні.
Особливі гості вечора — ветерани полку «Азов» і родини полонених, які щодня чекають своїх близьких додому. До глядачів звернулася Наталія Кравцова, мати одного з бійців полку — її слова стали найточнішою правдою вечора.
Театральна вистава «Азовсталь. Голоси» — це мультимедійний імерсивний перформанс про гідність, памʼять, втрату й незламність. На сцені — голос кожного, хто бореться. У глядацькій залі — тиша, що говорить гучніше за слова.
Творча команда вистави: Режисер — Валерія Демченко Автор текстів — Хачатур Васілян (родом із Маріуполя) Продюсерка — Ольга Собко
У ролях: Руслан Мірошниченко, Ольга Собко, Анастасія Тарканій, Олександр Заїка, Дмитро Коростильов, Мирон Шувалов, Андрій Собко
У виставі звучать авторські пісні: – «Війна» — Олександр Жила – «Нехай горить» — Олександр Заїка (гурт «Теорія розбитих вікон») Окрема подяка — Асоціації родин захисників «Азовсталі», нашому незмінному партнеру, соратнику й другові. Це не була просто вистава — це була зустріч. Єднання через біль і віру. Через памʼять і відповідальність.
Проєкт «Азовсталь. Голоси» триває. Бо триває наша боротьба. І поки є глядач, який слухає серцем — ці голоси звучатимуть.
«Азовсталь. Голоси» — вистава, яку ви маєте побачити!
17 травня Довженко Центр (Васильківська 1), Київ 19:00
“Азовсталь. Голоси” – це мистецький протест проти забуття, проти брехні та дезінформації.
Це сцена, де кожне слово має силу, кожна дія — це підтримка тих, хто досі чекає на волю. Цей вечір стане для вас можливістю побачити справжню силу духу через мистецтво.
Кожен із нас може підтримати тих, хто зараз у полоні. Вони боролися до останнього подиху, і їхні голоси досі лунають. Три роки полону захисників «Азовсталі» — це тисячі історій про мужність, біль і незламність.
Наша вистава — це живий свідок цієї боротьби. 17 травня у Довженко Центрі ми об’єднаємо мистецтво і правду, щоб розповісти історії героїв, які віддали все заради України.
«Азовсталь. Голоси» — це культурна зброя в боротьбі за справедливість і нашу пам’ять про героїчний Маріуполь.
Підтримайте тих, хто досі в полоні, — тих, чий дух не зламати, тих, хто все ще бореться. Цей вечір залишиться у твоєму серці назавжди.
1 березня в рамках мистецького проєкту «Маріуполь Нескорений» відбувся поетичний вечір, що став особливим моментом для всіх присутніх. Захід пройшов у знаковому місці – Дзвіниці Києво-Печерської Лаври, символічному просторі, де минуле зустрічається із сучасністю.
Вечір об’єднав акторів, поетів, митців та небайдужих глядачів, які через слово, емоцію, мистецтво знову і знову промовляють правду про Україну, її незламність і силу.
На сцені виступили:
Ольга Чернявська – її голос проникає в саму глибину серця, огортає і змушує відчувати.
Ірина Рождєственська – акторка, чия поезія говорить про біль, але не дозволяє йому нас зламати.
Анастасія Тарканій – її талант живе у тиші між словами, у відлунні, що залишається після кожної строфи.
Нікіта Сема – його слово – це стійкість, боротьба і віра в перемогу правди.
Алла Бінєєва – акторка, яка знає, як зробити слово відчутним, як перетворити поезію на живу емоцію.
Поетичний вечір був волонтерським. Цей вечір – внесок всіх учасників у спільну боротьбу, їхній спосіб підтримати тих, хто зараз захищає нашу землю та тих, хто чекає та мріє про повернення їх рідних додому.
Організатором заходу виступила громадська організація «Голоси», а куратором проекту та ведучою вечора стала Ольга Собко.
«Поезія війни – це не тільки про біль. Це слова, що зшивають нас у єдине ціле, що допомагають нам триматися і нагадують, що ми сильні. Ми зберігаємо нашу культуру, нашу мову і нашу пам’ять навіть у найтемніші часи. Пам’ятаймо – найтемніший час перед світанком», – підсумувала Ольга Собко.
Вечір став ще одним підтвердженням того, що українська культура є невід’ємною частиною нашого спротиву. Кожен виступ, кожен вірш, кожне слово звучало, як акт віри, як частина великого голосу нескореної України.
24 лютого 2025 року у Дзвіниці Києво-Печерської Лаври відбулося урочисте відкриття мистецької виставки “Маріуполь Нескорений”, яка триватиме до 2 березня. Ця експозиція є не лише потужним художнім висловленням, а й символом пам’яті, боротьби та віри у перемогу.
Відкриття виставки: пам’ять і єдність
Захід розпочався виконанням Гімну України, після чого ведучий – Народний артист України Олександр Печериця – наголосив, що виставка – це не просто мистецький проєкт, а простір пам’яті, де голоси художників розповідають історію Маріуполя.
Символічним є й місце проведення – Дзвіниця Києво-Печерської Лаври, адже найбільший її дзвін був відлитий саме в Маріуполі.
З вітальним словом виступив керівник проєкту, маріуполець Валерій Юричковський зі словами про те, що ця виставка – заклик до світу не забувати про Маріуполь і його людей.
Прозвучала композиція “Молитва за Україну” у виконанні Олени Самойленко.
Захід відвідали представники духовенства:
Владика Авраамій, якій провів молебен за Україну
Апостольський нунцій в Україні Вісвальдас Кульбокас,
Єпископ Іов (Галів Франції), Також слово мав і представник державної влади:
Калашник Микола Володимирович – виконуючий обов’язки голови Київської ОДА Маріуполь звучить у мистецтві
Окрім виставкових експонатів, захід включав тематичні відео монологи з проектів київського театру “Голоси”.Завершила урочисту частину Капела Чубинського, виконавши канонічні твори.
Відвідувачі та міжнародна увага
Виставку відвідали представники дипломатичного корпусу та міжнародні партнери, зокрема заступник Посла Словенії, представники Міністерства оборони, Міністерства ветеранів, Міністерства культури та Офісу Генерального прокурора України. Серед гостей були і військові та родини полонених.
Також виступили маріупольці:
Михайло Поживанов – міський голова Маріуполя 1994-1998 рр.,
Сергій Тарута – народний депутат України,
Юлія Константинова – декан історичного факультету Маріупольського держуніверситету,
Олександр Лашин – почесний громадянин Маріуполя,
Федір Шишман – поет та громадський активіст
“Маріуполь Нескорений” – більше, ніж виставка
Керівник організаційної команди заходу Сергій Сергов наголосив, що цей проєкт не лише про минуле, а й про сьогодення та майбутнє. Це мистецька форма боротьби, яка звучить у світі.
Виставка завершилася, але її головний меседж продовжує жити:
Пам’ятаймо тих, хто боронив Маріуполь.
Розповідаймо правду про його незламність.
Рухаймося вперед до перемоги та відродження міста.
Організатори висловлюють щиру подяку дирекції Києво-Печерської Лаври за підтримку та надану можливість провести цю важливу виставку у такому символічному місці.
Виставка “Маріуполь Нескорений” у Києво-Печерській Лаврі
24 лютого – 2 березня 2025 року Дзвіниця Києво-Печерської Лаври Години роботи: 10:00 – 17:30 Вхід вільний (за умови оплати вхідного квитка до Лаври)
Експозиція виставки приурочена річниці початку повномасштабної війни та є потужним мистецьким висловленням про незламність, біль і надію.
“Маріуполь Нескорений” – це унікальний міжнародний мистецький проєкт, започаткований у червні 2022 року у самому Маріуполі. Цей проєкт – більше, ніж виставка. Це мистецький фронт, що об’єднує художників з усієї України та світу, які через свої роботи висловлюють підтримку Маріуполю та Україні в боротьбі за свободу.
Сьогодні в межах проєкту зібрано понад 100 робіт відомих і молодих художників, які працюють у різних стилях та жанрах. Усі ці твори мають спільну ідею – вони присвячені або самому Маріуполю, або феномену незламності та боротьби за життя і свободу.
Проєкт вже здобув міжнародне визнання та представлений у багатьох містах України та Європи, ставши культурним мостом між народами, мистецьким свідченням війни та символом стійкості українського народу.
Символічна локація: Центральний дзвін у дзвіниці Києво-Печерської Лаври був вилитий у Маріуполі – місті, яке стало символом незламності України. Приходьте, щоб через мистецтво відчути незламний дух Маріуполя
РОЗКЛАД ДОДАТКОВИХ ЗАХОДІВ: 24 лютого 15.00 – урочисте відкриття (вхід за запрошенням) 25 лютого 16.00 – лекція “Маріуполь як символ нескоренності України” 1 березня: 12.00 – творчий майстер0клас для дітей, 16.00 – вечір поезії “Колір війни”
З 25 січня по 3 лютого у Hotel Continental – Art Space in Exile (Берлін) проходила виставка “Маріуполь Нескорений”, присвячена стійкості та незламності мешканців Маріуполя. Вона стала частиною мистецької ініціативи, яка привертає увагу до трагедії міста через візуальне мистецтво.
Перед прем’єрою вистави “Туман. Хроніки перемоги, якої ще не було” глядачі мали змогу ознайомитися з експозицією, що включала картини митців, натхнених подіями в Маріуполі. Ці роботи відображали біль втрати, силу опору та надію на відновлення.
Виставка викликала сильні емоції у глядачів, які відзначали її глибоку символіку та важливість у збереженні пам’яті про місто. Українці, німці та міжнародна спільнота з великою увагою розглядали картини, обговорювали їх зміст та ділилися своїми враженнями.
Ця подія стала важливим культурним жестом, який не лише розповів про трагедію Маріуполя, а й відкрив простір для діалогу про майбутнє української культури. Виставка привернула увагу журналістів та діячів мистецтва, що може стати кроком до її подальшої міжнародної презентації.
Наймолодшою учасницею виставки стала юна школярка з Києва Варвара Собко з роботою “Очі Азовсталі”, учениця Художнього ліцею імені Шевченка.
Організатори висловлюють щиру подяку всім відвідувачам та партнерам, які підтримали цю ініціативу. “Маріуполь Нескорений” – це мистецьке нагадування про місто, яке продовжує жити в серцях людей.
ГО “ГОЛОСИ” (Київ, Україна) спільно з німецькими партнерами “Hotel Continental – Art Space in Exile” (Берлін, Німеччина)
25 січня В приміщенні “Hotel Continental – Art Space in Exile” відбулася прем”єра театральної вистава “ТУМАН. Хроніки перемоги, якої ще не було”, яка стала результатом творчої резиденції київських митців в Берліні. Автори ідеї – Валерія Демченко, Ольга Собко Режисер –Валерія Демченко Тексти – Надія Сухорукова, Хачатур Васілян, Валерія Демченко, Ольга Собко
Актори – Народний артист України Лев Сомов, Анастасія Баша, Руслан Мірошниченко, Дмитро Коростильов, Микита Марченко, Юрій Оноприйко, Ольга Собко, Анастасія Тарканій, Лесь Каціон Продюсер – Ольга Собко.
Показ відбувся в рамках грантової програми від Гете інституту, лот “мистецька резиденція”.
Формат вистави: мультикультурний перформанс з елементами імерсивності (театр, хореографія, документальна хроніка). Вистава створена в жанрі псевдо документалістики – у форматі інтерв’ю людей, що ціною неймовірних жертв і зусиль змогли пережити страшні події і врятувати свою свободу і свою землю. Ми говоритимемо про недалеке, як нам всім хочеться вірити, майбутнє, в якому вже відбулась наша перемога і туман війни розвіявся назавжди. Та кожен, хто був в цьому тумані, тепер знає, якою ціною виборюється свобода. Постановка зібрала понад 100 глядачів, хоча зал розрахований лише на 60 місць: люди сиділи на сходах, стояли вздовж стін – аби не пропустити жодного слова, жодного жесту, жодного подиху цієї унікальної вистави. На показ прийшли і українці, і німці, серед глядачів були представники мистецької та культурної спільноти, журналісти, активісти, а також ті, кому болить ця тема. Вистава йшла українською мовою, а для міжнародної аудиторії були передбачені англійські та німецькі субтитри. Режисер вистави Валерія Демченко каже: “Меседж проєкту – кожен з нас може знайти свій шлях до перемоги, навіть якщо цей шлях обтяжений туманом невідомості та страху. Але вийти з цього туману можна лише об’єднавшись і тільки разом ми здатні подолати всі труднощі. Ми різні, у нас різний досвід, але всіх нас об”єднує бажання звільнити свою землю і і щасливо будувати своє майбутнє.” Продюсер та акторка проекту Ольга Собко “Ця вистава – про пам’ять, яку не можна заглушити, про людей, які не зламалися. Ми всі хочемо вірити, що наша перемога вже близько. Але наше завдання – не лише чекати її, а документувати, проговорювати, відчувати та передавати правду через мистецтво.”
Також в рамках заходу 25 січня відбулася експозиція частини картин проекту “Маріуполь Нескорений”.
Ми безмежно вдячні Гете Інституту за фінансову підтримку, бо Україна зараз переживає надзвичайно важкі часи, і без цієї підтримки ми точно не змогли б реалізувати таку виставу.
This work was produced with the financial assistance of the European Union. The views expressed herein can in no way be taken to reflect the official opinion of the European Union.
